Порыв остроумия на фоне мрачной действительности
Слышь, братаны, наркоман-комик в деле! Приготовьтесь, здесь будет огонь! Я вам расскажу, как однажды весело провел время на даче, купив закладки и разговаривая с помидорами.
Начнем с начала, когда я был в ресурсе и наконец-то решился на свою мега-экспериментальную поездку. Все, что нужно было сделать, это найти связь и закупиться нормальными закладками. Агриться, какой это геморрой! Но страсть к запретным плодам победила, и я тут же отправился на поиски.
Нашел я своего дилера, парень был не простой - весь в татухах, с лицом, словно по нему проехалась бритва, и странный акцент в речи. Но, честно говоря, мне было пофиг, главное, чтобы был кайф. Так что я договорился с ним о встрече и, сами знаете, спрятал свои нежелательные гости - легаши.
Время подошло, и я отправился на указанную точку, держа руку на шире, готовый попробовать новые ощущения. Встретился я с дилером, даже не знаю, как его звали, что-то типа Валера или Коля, или может Дима - неважно. Он выглядел так, словно был в ресурсе постоянно, но мне было все равно. Главное, что он держал в руках пакетик с моим долгожданным сокровищем.
Тут наш дружок начал подыгрывать мне, доставая из кармана несколько ганджа. Понимаешь, братан, открыть на миг глаза, а на самом деле показать кто здесь главный. Я встрял, что мне не это нужно, и он, с опущенной бровью, достал мои закладки. Помидорики, как я их прозвал.
Я подумал, что он меня разыгрывает, решил посмеяться и напомнить парню, что мы не на стенде картошку складываем. А он, к моему удивлению, с неподдельным серьезным выражением лица, сказал: "Это настоящие закладки, браток, одним глотком унесут тебя в нирвану!"
Ну что ж, думаю, попробуем. Потом мажоры будут завидовать, когда расскажу об этом на вечеринке. Взял я пакетик, высыпал содержимое в свою ширку и начал париться. Все вокруг резко изменилось, и я попал в мультипликацию. Я вижу себя как капусту, говорящую с помидорами на даче, и они ничуть не изумлены. Кстати, прикольный факт, в этом ощущении помидоры говорят на молодежном сленге!
Мы с ними болтали о всем на свете, обсуждали последние тренды в мире овощей и фруктов. А помидоры, оказывается, мудрые растения, знают не только, как хорошо смотреться в салате, но и о многом другом. Они рассказывали мне о своих секретах роста и развития, а я, проникнутый их мудростью, старался внимательно слушать.
В один миг я понял, что мы с помидорами - всего лишь маленькие точки в бесконечном космосе. Мы все часть этой великой вселенной, и каждый из нас играет свою роль. Я стал задумываться о смысле жизни, о том, как найти гармонию в этом шумном и сумасшедшем мире. Помидоры, оказывается, не только вкусные, но и мудрые учителя!
На следующий день я проснулся и понял, что во мне что-то поменялось. Я стал более спокойным и позитивным, готовым воспринимать мир во всей своей красоте. И хотя эти закладки дали мне кайф только на короткое время, они оставили в моей душе что-то незабываемое.
Так что, братаны, не бойтесь экспериментировать и искать свое. И возьмите с собой помидоры, когда отправляетесь на дачу - они умеют не только разговаривать, но и настроить вас на правильную волну!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.